«Ми почали готуватися до війни ще в грудні», — Асоціація Українців в Данії

На відміну від низки країн Європи очільники королівства Данія з перших днів війни зайняли принципову позицію і дали публічну оцінку діям росії в Україні. Сьогодні Данія надає Україні військову допомогу та пішла на безпрецедентні для неї кроки щодо тимчасового прихистку наших співгромадян, які змушені були полишити країну через війну.

За даними Асоціація Українців в Данії (АУД), благодійна організація Bevar Ukraine разом з іншими діаспоральними організаціями та волонтерськими спілками за ці місяці зібрали гуманітарну допомогу і адресно відправили понад 60 вантажівок в українські медичні заклади та на потреби постраждалих переселенців. Паралельно сотні данських приватних компаній і фондів відправляють гуманітарну допомогу в Україну, збираючи її своїми силами або здійснюючи перерахування до Червоного Хреста (Red Cross). Про те, якими були ці місяці для волонтерів і хто власне вони, ми поговорили з Андрієм Кузьмином, очільником Асоціації Українців в Данії та членом Ради Bevar Ukraine.

«Нам почали дзвонити стурбовані українці, а також данці, що мали бізнес та рідних в Україні»

Андрію, в Данії ви людина добре відома своєю волонтерською діяльністю з 2014 року, тож розкажіть яка особисто Ваша історія про початок повномасштабної війни, як і від кого дізналися про тотальне вторгнення, що власне зробили найперше?

Можливо це зараз прозвучить не дуже добре, але для мене і моїх колег інформація про повномасштабне вторгнення не була зовсім вже несподіваною.

З початку грудня 2021 року мені почали телефонувати українці та данці, які мали проекти в Україні, і тепер були стурбовані інформацією в пресі щодо стягування сил Росією до кордонів з Україною. Люди хотіли почути мою думку, думку моїх колег і можливо очікували від нас на якусь заспокійливу інформацію. У цей період ми з колегами в Асоціації почали системну роботу щодо того, що саме ми тут в Данії можемо робити у разі повномасштабного вторгнення. Наведу приклад: на одну з перших наших зустрічей одна людина принесла вже готовий скрипт, що робити з біженцями (тоді ми ще не вживали слово «переселенці»). Алгоритм був настільки детально розписаний, що вразив всіх нас.

Так сталося, що певні елементи нашої роботи припали на передсвяткові дні Різдва. 20 грудня ми поширили серед українців Данії, коротку анкету з питаннями, серед яких, зокрема, було й чи замислювалися вони про евакуацію рідних з України у разі воєнних дій саме в регіоні проживання? Тоді ми отримали не тільки відповідь, але й певний осуд за те, що поширюємо негатив під час свят. На той час це була цілком зрозуміла реакція, мало хто передбачав масштаб війни, яка розпочнеться через 2 місяці.

Станом на 24 лютого ми вже мали бази потенційних волонтерів, партнерів, благодійників, певне бачення, хто і за що буде відповідати. Тож перший дзвінок зі словами: «Ну все, почалося», запустив механізм надання допомоги Україні. Хоча, чесно кажучи, ми всі сподівалися, що все обійдеться і ніякої війни насправді не буде.

За перші 1,5 місяці ми спільно з партнерами з Асоціації Українців в Данії, Hjælp Ukrainske Børn, Hjælp Ukraine, We Help, Klub Ukraina, Lastivka, Faino, української спортивної спілки, з клубом Україна та багатьма новоствореними волонтерськими групами відправили 60 вантажівок гуманітарної допомоги в Україну.

В списку справ Андрія на цей день —  38 пунктів. Станом на 18.40 виконано 29.

Чи зауважуєте ви зараз втому, спад активності серед волонтерів, і хто власне вони?

За три місяці високого темпу, бачимо трохи втоми і вигорання серед волонтерів. Адже, наприклад, волонтери, які щодня контактують з АУД, мають свою щоденну роботу, а волонтерську допомогу надають у вільний час. У перші два місяці більшість брали на роботі відпустки, якось відтерміновували дедлайни, домовлялися із колегами та цілодобово працювали тут у штабі, щоб збирати та відправляти допомогу. Професії різні: від IT до банкірів. Тут, до речі, в офісі є два данці. Вони з перших тижнів тут щоденно, після роботи йдуть до нас і допомагають будувати роботу із місцевими компаніями, підказують хто які має можливості. За період з 2014 року ми спільно із партнерами відправили до України 54 вантажівки з гуманітарною допомогою, а за перші півтора місяці війни в 2022-му всі разом – більше 60.

Енергія, ентузіазм не спадає, адже роботи тільки додалося: окрім гуманітарних вантажів майже одразу виникло питання допомоги переселенцям (близько 27 тисяч осіб), проведення мітингів, чисельних заходів з метою тримати фокус данського суспільства на війні та глибше знайомити з українською культурою.

Підготовка плакатів стала постійною роботою у штабі АУД

Зараз велика група долучається – це переселенці. Люди мусили поїхати з України, але не можуть просто сидіти в Данії і дуже активно включилися до роботи. Всі залучені і важливі, бо бували дні коли нам надходило по 300 дзвінків на день, і одна людина не впоралась би ніяк.

Андрій Кузьмин та Анна Волощенко (заступник голови Faino) вирішують, як краще відправити звернення до данських компаній щодо допомоги дніпровській лікарні

«Розчаровані коментатори нам не перешкода, то їх тимчасовий стан»

Чи є якась конкуренція з Червоним Хрестом, адже ЧХ має потужну репутацію, бренд, який важливий, коли йдеться про збір благодійної допомоги?

Я не став би порівнювати, адже Червоний Хрест – це потужна міжнародна мережа і ми раді, що вони плідно включені в процес допомоги Україні. Що стосується нас, то наша благодійна організація Bevar працює лише 8 років, але має довіру в данців, серед наших партнерів, адже ми чітко знаємо кому і що ми веземо і гарантуємо, що гуманітарна допомога буде вчасною і буде відповідати першочерговим потребам адресатів. Кожен із нас має міцний зв’язок з Україною, ми мобільні у багатьох питаннях, особливо коли йдеться про надання медичного обладнання. Але повторюся, я не хотів би порівнювати, оскільки зараз всі ми працюємо на один результат. Єдине можу зауважити, що в перші тижні війни, кількість переданого гуманітарного вантажу від українців Данії в рази перевищувала допомогу від ЧХ, ми змогли набагато оперативніше відреагувати на потреби з першого дня війни. ЧХ знадобилося більше часу, аби запустити свої механізми допомоги, але масштаби у них зовсім інші.

Антоніо Канковіч з першого дня працює волонтером, консультуючи як і до кого важливо звернутися в Данії, аби отримати допомогу оперативно

Час від часу щодо гуманітарної допомоги виникають припущення про часткову втрату вантажу. Чи були у вашій практиці такі випадки і як їх можна було б уникнути?

Думаю, що масштаб таких випадків дуже перебільшений. Я особисто знаю, що коли про це йдеться, то співрозмовники посилаються на один-два сюжети, які були на українському телебаченні. Крадіжки або втрата вантажу, за моєю оцінкою, є поодиноким явищем. Але дійсно, через кричущість випадку це дуже резонує. Можливо через компактність нашої групи і алгоритм доставки у нас таких випадків не було. Це просто неможливо. Але було таке, що поки ми збираємо допомогу і комплектуємо вантаж, то хтось з українців може сказати: «та нащо ви так стараєтесь, по дорозі все одно розкрадуть». Але такі коментарі нас не турбують, бо ми знаємо що і навіщо передаємо, кому ця допомога призначена, тож розчаровані коментатори нам не перешкода. Бачу це більше, як виправдання власної бездіяльності, тих, хто наводить такі приклади.

На нашому сайті є телефон, ми пропонуємо звертатися щодо всіх фактів і підозр. Звернення, що ми мали, жодного разу не підтвердилися. Крадіжки практично неможливі, бо якщо ми говоримо про обладнання, то воно одразу ставиться на баланс установи — отримувача в Україні. Плюс ми бачимо фото і відгуки від людей, волонтерів в Україні, які отримали наш рятівний вантаж. І це надихає.

Олексій Федорук (голова комітету недільної школи Lastivka Копенгаген) переймається через процес підготовки майданчику в Данії для здачі ЗНО українською молоддю

«Ніколи і ні для кого данці так широко не відкривали свої домівки та обійми»

В березні прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила про те, що влада не має наміру інтегрувати переселенців в данське суспільство і всі, хто отримає прихисток має потім повернутися в Україну і брати участь у відновленні своєї батьківщини. Найбільше цю заяву у той момент розтиражували російські ЗМІ. Водночас сьогодні ми бачимо, що данці передбачили й освіту для дітей, і дали прихисток не на рік, як більшість країн Євросоюзу, а одразу до 2024-го. Яка позиція АУД щодо цього?

Треба розуміти, що Данія має населення 5 млн людей і невелику у порівнянні з багатьма країнами територію. І ті умови для українців, відкритість і допомога, які ми зараз бачимо, є виключними та безпрецедентними. Ніколи ні для кого данці так широко не відкривали свої домівки й обійми.
Більшість переселенців хочуть повернутися додому після закінчення війни. Але багато залежить й від того, звідки приїхали люди, чи є їм куди повертатися. Якщо ми бачимо, що родина приїхала з Маріуполя і тепер у них немає дому, немає куди повертатися, то скільки б їм не було років, вони налаштовані починати життя спочатку, прокладати новий шлях тепер вже у Данії.
Є і така категорія, хто давно хотів переїхати в Данію, і для них зараз нормальний момент. Їм країна дала документи, роботу, максимальну лояльність. Таких також чимало. Але повторюся, більшість українців хочуть повернутися додому.

Спілкувалася Алла Шоріна

Поділитися:

Читайте також

"Ми вже почали пошук партнерів у Польщі", – енергетична компанія "Енергум"

"Ми вже почали пошук партнерів у Польщі", – енергетична компанія "Енергум"

Компанія «Енергум» працює з 2014 року та надає послуги з постачання електроенергії й природного газу. Про особливості роботи в умовах…
100 днів війни: Володимир Зеленський записав звернення до українців

100 днів війни: Володимир Зеленський записав звернення до українців

Президент України Володимир Зеленський звернувся до українців з нагоди сотого дня від початку повномасштабного вторгнення рф. Відео глава держави записав…
Під Києвом знищена російська техніка стала сценою для рок-гурту

Під Києвом знищена російська техніка стала сценою для рок-гурту

Під Києвом, за селом Дмитрівка Бучанського району, де навесні українські військові знищили колону російської техніки, 1 червня звучала музика і…