Очікування українського суспільства щодо позитивних наслідків заколота Пригожина дещо перебільшені, — вважає Володимир Головко, експерт, історик, автор низки книг із новітньої історії України.
Ступінь уваги до військового заколота, який здійснив у РФ 23–24 червня Євген Пригожин із його ЧВК «Вагнер» із боку українського суспільства була надзвичайно висока. В інформаційному просторі України звучали гіпотези, що внутріполітичні конфлікти у РФ можуть призвести до зміни влади й мати позитивні наслідки для України. На думку Володимира Головка, «ці очікування на диво є все ж таки були інфантильними».
«Якщо аналізувати заколота Пригожина по факту, то в короткостроковій перспективі впливів на перебіг військових дій це не буде мати. Коли він розпочався, ще були певні сценарії розвитку, як це могло вплинути, але наразі віра в магічну паличку може спрацювати в протилежний ефект, адже ситуація на полі бою не змінилася, ніякого перебросу військ не було. ЗСУ приходиться вгризатися в оборону противника, йти повільно, але впевнено. І тут ніякий демарш Пригожина не допоможе та не завадить. ЗСУ робить усе що потрібно, згідно власного плану, не покладаючи зайвих очікувань на події в москві», — зазначив експерт.
Володимир Головко додав, що не варто розраховувати на чудо, що росія неочікувано розвалиться зсередини.
«Мені б, як і багатьом хотілось, щоб усе закінчилося б розвалом росії якнайскоріше. Але робити ставку на те, що вранці проснемося і все закінчилось, не варто. Багато хто вважає, що заколот — це протест проти путіна. Але це не так, це протест однієї башти кремля проти іншої. Це не антипутінський крок, а просто суперечка між двома путінськими командами», — говорить Володимир Головко.
Навряд чи в заколота Пригожина був якийсь раціональний сценарій.
«Я думаю що більшість сценаріїв виникають у ході подій, з огляду на вікна можливостей, які відкриваються. Наприклад, відмовились місцеві російські підрозділи зупиняти вагнерівців ще на території окупованої України — відкрилось вікно можливостей, а далі без бою зайшли в штаб південного військового округу росії та власне він і перебував там весь час. Як раз тоді, з Кремля пролунала команда не вдаватися до жорстких дій. Я не думаю, що в Пригожина був довгостроковий план і сценарій: швидше за все це було бажання привернути увагу путіна», — зазначив Головко.
За словами експерта, одним із наслідків заколоту стало переосмислення твердості позицій лідера РФ, по репутації якого було завдано суттєвого удару. На міжнародній арені це дає можливість Україні розвивати стосунки з країнами Глобального Півдня, у яких поведінка, яку продемонстрував В. Путін, вважається слабкістю.
У цілому, відзначив експерт, заколот не пришвидшить зміну влади в росії. Та відштовхуючись із практики попередніх років путін просто почне, як і раніше «закручувати гайки» та посилювати різні заходи, аби більше подібних «бунтів» не допускалось. Для демонстрації сили з боку диктатора також може бути намагання вдаватися до ще більш брутальних дій у війні з Україною.
Нагадаємо, раніше «Імпульс» писав, що Володимир Головко розповів про ключові події кількох днів до початку війни та у перші дні після вторгнення Росії в Україну.
