В рамках програми по релокації українських підприємств 692 компанії переїхали у більш безпечні регіони країни, а 484 з них почали працювати на нових місцях.
За даними Мінекономіки на початок серпня, серед переміщених підприємств, які вже відновили свою діяльність, найбільшу частку складають компанії гуртової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (39% від загальної кількості), переробної промисловості (33%), інформації та телекомунікацій (6%), професійної, наукової та технічної діяльності (5%). Експерти відзначають, що цифрова зрілість компаній визначає, наскільки оперативно вони можуть провести релокацію і відновити роботу.
Для українських підприємств і компаній релокація з початком повномасштабної війни стала нагальною потребою, адже переміщення дозволяє зберегти компанію та відновити роботу у більш безпечному місці.
Як зауважив народний депутат, заступник голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський, переміщення підприємств у безпечні регіони у нинішній час зміцнює державу, адже дозволяє їм працювати та сплачувати податки, і цим, разом із ЗСУ, наближати перемогу.
Нардеп також зазначив, що для організації виробництва на новому місці залучається чимало переселенців, що володіють робочими професіями. Так релоковані підприємства допомагають з роботою людям, які вимушено покинули домівки.
Рятуючи бізнес від бойових дій, підприємці мають перевозити у безпечне місце обладнання та документацію, готову або незавершену продукцію, сировину, переміщувати персонал. Після відновлення діяльності бізнес має налагодити нові ланцюги постачання та збуту, переформатувати логістику.
У квітні ДП «Прозорро.Продажі» за ініціативи Мінекономіки, підтримки Мінцифри та проєкту «Дія.Бізнес» запустили платформу цифрової взаємодії для допомоги з релокації бізнесу. Була створена ІТ-система, що дає змогу подавати заявки як підприємствам, що потребують переїзду, так і компаніям, які готові надати для цього приміщення, інші активи. Платформа дозволила не лише збирати та опрацьовувати запити, а й власне відстежувати процес.
Крім державних ініціатив щодо того як знайти майданчики і провести релокацію, важливою виявилася і підготовленість українських компаній до оперативних переміщень, наявність інструментів для дистанційного керування підприємством, контроль стану основних фондів, оцифрованість процесів, зокрема, архівів.
Як відзначив Олег Щербатенко, СЕО української компанії IT-Enterprise, цифрова зрілість вітчизняних компаній — те, що напряму визначає терміни й успішність їхньої релокації. Ті, які на момент переміщення в інші регіони вже мали оцифровані бізнес-процеси, налагодили роботу у максимально короткий строк, адже це дозволило зберегти нормативно-технічну документацію, проєкти по продукції тощо.
Один з прикладів — НВО «Імпульс», яке здійснило релокацію з Сєвєродонецька і максимально швидко відновило роботу на новому місці.
«Імпульс» — провідний в Україні розробник, виробник та постачальник високонадійних систем контролю та управління для атомної енергетики, залізничного транспорту та інших галузей промисловості. Компанія працює на ринку, який характеризуються високими вимогами галузевих стандартів.
До вторгнення РФ у лютому значна частина процесів компанії, зокрема R&D-процеси (Research and Development), була оцифрована — це зробили ще сім років тому. Тож коли НВО ухвалило рішення про релокацію, у фахівців IT-Enterprise було із чим працювати.
Зокрема, працівникам «Імпульсу», що знаходилися у різних країнах, забезпечили доступ до єдиної цифрової бази R&D-процесів (онлайн, 24/7), до техдокументації (PDM) та ведення технічного документообігу (TDM). Конструктори та технологи змогли відновити роботу над замовленнями й працювати у штатному режимі.
У нинішніх реаліях, зазначають в IT-Enterprise, діджиталізація підприємств, особливо з впровадженою ERP-системою, дозволяє не втратити керованість процесами, швидко пристосуватися до нових умов.
- ERP-система — якісне цифрове рішення для планування ресурсів підприємства, програмне забезпечення, призначене для управління й інтеграції різних операційних дій. Якщо раніше воно ширше використовувалося великими компаніями, наразі ERP-рішення також стали популярні у малому та середньому бізнесі.
- ERP-система, зокрема, дозволяє оптимізувати та спростити різні бізнес-процеси (наприклад, формування фінансової звітності, контроль робочого часу тощо). Вона також забезпечує швидкий доступ до необхідних даних менеджерам та людям, які ухвалюють рішення.
- Модуль управління запасами в ERP-системі допомагає відстежувати обсяги продукції та залишків на складах, знизити витрати на складування та спростити ціноутворення. Впровадження таких рішень також дає компаніям можливість скоротити трудовитрати, зекономити на витратах операційних. Вони також охоплюють такі сфери діяльності компанії, як виробництво та проєктне управління, планування продажів, ланцюжки постачань тощо.
Сучасний підхід до управління в нових умовах продемонструвала компанія Лантманнен Акса (Lantmännen), впровадивши керування основними фондами через мобільний застосунок SmartEAM. Тепер за його допомогою технічні спеціалісти в режимі онлайн мають змогу контролювати основні технічні процеси, пов’язані зі станом виробничого обладнання: планування ремонтів та оглядів, позмінний контроль технічного стану, створення заявок на ремонт або техобслуговування, ведення електронного архіву документації, збереження повної історії техобслуговування тощо.
За словами Олега Щербатенко, українській бізнес опановує нову мобільність, готовий змінювати локацію, не зупиняючи процеси та зберігаючи контроль над ними. Тож наразі компанії все активніше вдаються до диджиталізації та впровадження якісних IT-рішень, інтерес до яких зріс з початком повномасшабної війни.
Нагадаємо, раніше «Імпульс» писав. що IT-Enterprise розширив присутність в регіоні MENA.