Уночі 6 червня було підірвано машинні зали Каховської гідроелектростанції росіянами, що призвело до затоплення кількох районів Херсонщини та обласного центру. Більш як 1,5 тисячі місцевих мешканців вже було евакуйовано з небезпечних районів Херсонщини, а на Миколаївщині готують запаси питної води.
Експерти стверджують, що найбільше постраждає екологія внаслідок вибуху гідроелектростанції, але точні наслідки важко передбачити, оскільки такі події в історії не мали аналогів. Уже у 1941 році радянські війська підривали Запорізьку гідроелектростанцію, що призвело до загибелі від 20 до 100 тисяч мирних мешканців та військових, але інформація про вплив на довкілля не збереглася.
Сама станція не буде відновлена, але «Укргідроенерго» планує побудувати нову станцію на місці руйнування. Водосховище Каховської ГЕС має низький рівень води, що може стати проблемою для охолодження реакторів на Запорізькій атомній електростанції, яка перебуває під окупацією вже понад рік. Однак на самій станції є запасні системи охолодження реакторів, і Міжнародне агентство з атомної енергії стверджує, що наразі немає прямої загрози для Запорізької АЕС.
Хоча поки що немає підстав очікувати наслідків для української енергетики внаслідок руйнування Каховської гідроелектростанції та витоку води з Каховського водосховища, важливо зрозуміти, що ця катастрофа має потенціал викликати серйозні наслідки для інфраструктури та економіки декількох областей, що оточують Каховське водосховище. Воно було важливим резервуаром води для населення, промисловості та аграрного сектору. Тому наслідки, спричинені російськими військовими, можуть суттєво вплинути на Південь України.
За словами Михайла Нестеренка, виконавчого директора організації Rewilding Ukraine, наразі дуже складно визначити наслідки вибуху Каховського водосховища. Хоча існують згадки про підрив Запорізької ГЕС радянською армією під час Другої світової війни, немає збереженої інформації про наслідки цих подій на природу.
«Зараз ми можемо тільки створювати моделі. Варто зазначити, що будуть негативні наслідки для Нижньодніпровського національного парку, який розташований одразу після греблі, а також для всієї екосистеми річки Дніпро. Що саме там станеться, навіть важко уявити. Ми розуміємо, що наслідком буде значна ерозія та потрапляння токсичних речовин у воду. Деякі фахівці припускають, що можливо навіть змиття Кінбурнської коси та пошкодження Тендрівського заливу», — повідомляє Нестеренко.
За його словами, якщо велика кількість прісної води потрапить в акваторію Чорного моря, це може серйозно пошкодити морську фауну, яка мешкає в цих місцях. Це може спричинити ланцюгову реакцію, яка призведе до значного зниження біорізноманіття у Північному Причорномор’ї. Крім того, Нестеренко зазначає, що можливі вибухи вірусних захворювань.
Згідно з висловлюванням Нестеренко, існують ризики епідемій, які можуть походити з водоболотних районів. Холера та інші захворювання можуть поширитися в Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях, а також у напрямку Одеси через рух води. Екологічна катастрофа також може негативно вплинути на біорізноманіття Чорного моря, особливо на запаси промислових риб, таких як осетрові, в Північному Причорномор’ї.
Оксана Коноваленко, керівниця напрямку Вода WWF-Україна, зазначає, що територія прориву дамби та затоплення перебуває в зоні активних бойових дій і тимчасово окупованих територій Херсонської області. Це обмежує доступ до достовірної інформації для оцінки наслідків для людей і природи. Проте, WWF може підтвердити, що наслідки є масштабними.
Серед основних ризиків екологічної катастрофи — припинення постачання води та її забруднення від промисловості, комунальних підприємств, звалищ, кладовищ та інших об’єктів, які знаходяться в зоні ураження. Щоб оцінити ступінь впливу, потрібні дослідження речовин, що потрапили у воду, їх концентрація, аналіз зон затоплення. Існує також загроза забруднення підземних вод та прибережних вод Чорного моря.
За словами Коноваленко, основні небезпеки пов’язані з припиненням постачання води і її забрудненням від промисловості, комунальних підприємств, звалищ, кладовищ та інших об’єктів, що потрапили в зону ураження. Для оцінки ступеня впливу необхідно провести дослідження речовин, що потрапили у воду, та їх концентрацію, а також проаналізувати зони затоплення. Існує ймовірність забруднення підземних вод і берегових вод Чорного моря.
У разі доступу українських та міжнародних експертів до території необхідно отримати інформацію про розміри зони ураження, розташування об’єктів, які становлять загрозу забруднення, кількість та стан водозаборів, що потрапили в зону затоплення, а також території природно-заповідного фонду. Один з необхідних кроків для мінімізації наслідків прориву може бути щоденний моніторинг води.
Ключовим питанням залишається можливість реалізації дій в зоні бойових дій для отримання якнайточнішої оцінки ситуації та планування заходів з мінімізації шкоди і відновлення.
За словами Коноваленко, найбільша територія природно-заповідного фонду нижче Каховської ГЕС, що опинилася в зоні ураження, насправді охоплює всю територію національного природного парку «Нижньодніпровський», особливо його острівні ділянки. Варто відзначити, що тут переважають заплавні ліси та інші водні об’єкти, тому ця територія може пережити затоплення з мінімальними збитками.
Вона також зазначає, що навколо Каховського водосховища була сформована соціально-економічна структура цілого регіону. Тому для розробки стратегії ліквідації наслідків та подальшого відновлення місцевості необхідно залучити широкий спектр експертів з різних сфер — від екологів до економістів. Для таких обговорень та спільного пошуку рішень і варіантів дій з ліквідації наслідків прориву WWF-Україна пропонує використовувати Українську гідроенергетичну платформу, яка з 2018 року об’єднує понад 100 фахівців з енергетики, гідробіології, екології, гідрології, гідроморфології та юриспруденції.
Нагадаємо, раніше «Імпульс» писав, що російські окупанти підірвали Каховську ГЕС.
