25 січня ВР у першому читанні підтримала законопроєкт №6287, що передбачає преференції для продавців книг українською мовою. Парламентарі пропонують оплачувати оренду книгарням держкоштом та дарувати сертифікати на книги новонародженим та молоді при отриманні паспорту. Якщо закон приймуть, в Україні за кілька років кількість книгарень зросте вдвічі, вважають ініціатори законопроєкту. У питанні розбиралося видання «Бізнес Цензор», до обговорення теми долучилася директорка Українського інституту книги (УІК) Олександра Коваль.
Підрахунки. Передбачається, що реалізація проєкту почнеться з 2023-го, а розмір видатків з держбюджету залежатиме від кількості книгарень, що подаватимуться на субсидії.
Щодо держсубсидій на оренду, то, як підрахували автори законопроєкту, зазначає «БЦ», цифри наступні:
- для книгарні у відносно невеликій громаді до 30 тис. осіб максимальний розмір держсубсидії, виходячи з цін оренди у 2021-му, становитиме від 54,5 тис. грн на рік;
- для Києва — до 1,2 млн грн.;
- для більшості обласних центрів — 435,8 тис. грн.
В Україні, за оцінками авторів законопроєкту, працює близько 200 книгарень. Очікувана частка з тих, що претендуватимуть на компенсацію оренди вже у 2023-му, становитиме від 60% до 80%.
Середній розмір держсубсидії на один кв. м орендованої площі магазину складатиме 450 грн на місяць. Тобто для компенсації оренди умовної площі в 100 кв. м книжковий магазин на рік отримуватиме від держави 540 тис. грн. Таким чином, очікувана сума видатків з бюджету на надання субсидій книгарням у 2023 році може становити від 52 до 86 млн грн.
За оптимістичними прогнозами авторів законопроєкту, із держпідтримкою, що пропонує держава, кількість книгарень вже до 2025-го збільшиться вдвічі — до 400. За цих умов видатки з держбюджету в 2025-му (у цінах 2021 року) на надання субсидій становитимуть 140-170 млн грн.
З іншого боку, зазначають ініціатори законопроєкту, нововведення спричинять створення нових робочих місць, зростання галузі, і відповідно — сплати більшого обсягу податків.
Розглядати заявки книгарень на компенсації та обирати претендентів, для яких у законі виписані певні умови, буде УІК — держустанова, створена при міністерстві культури та інформаційної політики у 2016-му.
Стратегія розвитку читання. Влітку минулого року, зазначає видання, за участі міністра культури Олександра Ткаченка УІК презентував проєкт «Стратегія розвитку читання 2021-2025: подальші кроки», звідки, власне, і запозичили ідею з сертифікатами при отриманні свідоцтва про народження та паспорту громадянина України.
Документ також передбачав податкові пільги для продавців книг, проте, як розповіла виданню директорка УІК, наразі ця ідея не була схвалена в Мінфіні, і хоча керівництво міністерства ще веде перемовини із цим відомством, ймовірно, від неї доведеться відмовитись, аби якнайшвидше затвердити Стратегію.
Олександра Коваль впевнена, що законопроєкт буде «точно прийнятий в цьому році», а наскільки швидко, залежить від роботи ВР.
Обсяг ринку та книжкові вподобання українців. Як йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту, лише 8% українців читають книжки щодня. Половина дорослого населення ніколи чи майже ніколи не читає книжок. При цьому, за даними Інституту, брак коштів для їх придбання є, хоча й важливою, однак не головною причиною нечитання. Значно важливішими чинниками є брак мотивації, відсутність розвинутої культури читання, неможливість придбати книгу відповідно до своїх потреб, недоступність книгарень і сучасних бібліотек.
Ринок книги в Україні – дуже невеликий як на 40-мільйонну країну. Якщо німець купує в середньому 5,5 книги на рік, поляк – 2,5, то у нас цей показник становив лише 0,57 книги до початку пандемії ковіду, після чого ще більше впав.
За час пандемії ситуація стала ще гіршою, зазначають законотворці, за даними Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів у 2020-му в Україні видано на 23% менше назв з на 34 % меншим сумарним накладом, ніж у 2019. Припинили діяльність 343 видавництва і 48 книгарень.
За даними авторів законопроєкту, 2/3 книг, що продаються на вітчизняному ринку – книги російською (приблизно 16 млн з 24 млн у 2019-му). Більшість із них завезена з Росії або надрукована в Україні підприємствами, афілійованими з російськими видавництвами. І якщо не брати до уваги підручники та іншу навчальну літературу, частка російської продукції складає 2/3 ринку.
З такою статистикою пані Коваль не погоджується. Як вона розповіла БЦ, не існує офіційної статистики, скільки на ринку представлено книжок російською, зокрема тих, які походять з РФ. Проте вона не думає, що зараз вони займають 2/3 ринку — «адже, якщо це правда, то субсидії не спрацюють». Вона оцінила це співвідношення приблизно як 50/50 чи в гіршому разі 60/40 на користь російської мови.
Точніше про мову видання і країну походження, за словами пані Коваль, можна буде дізнатися лише після налагодження в країні фіскального обліку. А допоки ринок значною мірою тіньовий — нема жодних підстав щось стверджувати ні про його обсяги, ні про сегментацію.
До речі, зазначає видання, після обмеження ввезення книжкової продукції з РФ у 2017-му книга українською почала ставати популярнішою. У 2020-му, за даними дослідження УІК, респонденти переважно називали українську (32% опитаних) з-поміж мов, якими «зручніше читати книжки». Тоді вона стала на 5% популярнішою серед читачів та вперше випередила російську (28%).
Також зазначимо, що наприкінці минулого року український ПЕН оприлюднив список найкращих українських книжок 2021-го — перелік складають вже четвертий рік поспіль. У ПЕН традиційно виокремили прозові й поетичні новинки, переклади, нон-фікшн, твори для дітей, мистецькі видання і гуманітаристику. Попри ще один непростий для книжкової галузі карантинний рік список вмістив 173 позиції.
Нагадаємо, що раніше засновник та гендиректор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький розповідав ЕКГ «Імпульс» про ключові тенденції книжкового ринку та найпопулярніших книгах 2020-го.
