Для проекту «Планета сміття» директор з комунікацій мережі АЗК WOG та куратор еко-платформи «До природи з добром» Олена Осипчук розповіла «Імпульсу» про те, як зробити споживання кави більш екологічним, як привчити споживачів сортувати сміття та як знайти підрядників для еко-ініціатив.
Про запуск еко-ініціатив у мережі WOG
Еко-платформу ми запустили наприкінці 2020 року, але вже є чим похвалитися. На це рішення вплинуло кілька обставин. Наприклад, є дослідження, згідно з яким 42% людей обирають компанію та її продукт за ціною. Це основна причина вибору й вона очевидна. На другому місці – цінності компанії. Мені ця інформація видалася дуже цікавою та запала в душу. Я замислилася про те, якою є цінність компанії WOG, окрім якісного сервісу та якісних продуктів. За деякий час мені трапилося на очі інше дослідження, яке проводилось онлайн у 140 країнах світу. За його результатами теза «Чути клієнта» опинилась на другому місці, а на першому був еко-тренд. Тобто більшість клієнтів фактично ставлять компаніям еко-ультиматуми. Тож ми почали досліджувати й аналізувати кейси, які можуть бути цікавими для нашої компанії, а потім почали їх реалізовувати.
Про сортування вторсировини на заправках
Перший проект, який ми запустили – це сортування сміття. Наприкінці 2020 року перший підрядник в якості пілотного проекту встановив на київських АЗК WOG 34 сортувальні баки для роздільного збору пластику, скла й паперу. За рік планується зібрати та відправити на переробку 120 тон відходів. Також плануємо розширення цієї практики на заправки по всій країні, вже почали реалізовувати цей проект в Івано-Франківську й у Львові. Паралельно ми запустили внутрішню комунікацію на наших TV-панелях на кожній АЗК, де розповідаємо, що сортувати легко, і пояснюємо, як це робити.
Важливо, щоб в екологічному проекті була економічна складова, і вона у нас є. Підрядник забирає це сміття безкоштовно для нас і відправляє його на подальшу переробку, притому що сортує це сміття сам клієнт. Зараз ми співпрацюємо з компанією «Еко-Сток», яка досортовує наше сміття на 12 підвидів і відправляє на переробку. Хоча, на жаль, частина сміття все одно відправляється на звалище. Загалом поки що не так багато підрядників, які готові вивозити це сміття. Окрім того, в інших містах поки що немає потрібної механіки.
Про переробку кавової гущі
Минулого року мережа реалізувала 32 млн горняток кави. І стало питання, що робити з кавовою гущею, яка залишається після приготування напою в кавомашинах. Так ось, наприкінці 2020 року мережа АЗК WOG спільно з українською еко-командою Blue Ocean Solution запустили проект з переробки кавової гущі. Тепер ми її збираємо для подальшої переробки на еко-підстаканники.
Також WOG віддає кавову гущу на переробку до луцької компанії «Пастернак», де її використовують для виготовлення органічного добрива – біогумусу з допомогою каліфорнійських хробаків.
Про інші кавові еко-тренди
У травні 2021 року ми запустили пілотний проект у Києві з використання еко-кришечок для горнят і будемо масштабувати його по всій Україні. Ці кришечки виготовлені з переробленого пластику та містять на 10% менше пластику.
Також ми запускаємо одноразові бамбукові горнятка. Вони мають дещо незвичний жовтий колір, адже для їхнього виготовлення не використовується хлор, за рахунок якого горнятка зазвичай мають білий колір. Ці горнятка виготовляються зі спеціального промислового бамбуку, який росте на 30 см за добу. На горнятках буде нанесений QR-код, за яким можна буде дізнатися історію виготовлення цього горнятка.
Окрім того, мережа відмовляється від пластикових соломинок для напоїв та пропонує їхній еко-аналог – трубочки, виготовлені з целюлози та харчового клею. На додачу до цього, ми повертаємо 3 грн тим покупцям, які беруть каву у власну чашку.
Про проект з утилізації батарейок
WOG у співпраці з проектом «Батарейки, здавайтеся!» запустив кампанію зі збору відпрацьованих батарейок. З січня 2021 року на 385 АЗК WOG можна в будь-який час здати у спеціальний контейнер до 20 відпрацьованих батарейок. Мережа працює у найвіддаленіших районах України, тому здати свої батарейки можуть навіть мешканці найменших сіл, для яких ця можливість раніше була суттєво обмежена. З АЗК WOG батарейки потрапляють на ліцензований склад, звідки після накопичення певного обсягу відправляються на переробку до заводу GreenWEEE в Румунії. За рік планується зібрати 3 тонни відпрацьованих батарейок.
Нам вдалося домовитися, що всю вартість утилізації батарейок оплачує постачальник – у нас їх троє: Duracell, Panasonic і GP. Ми їм дуже вдячні, що вони знайшли таку організаційну та фінансову можливість. Зі свого боку ми створили бокси для збирання батарейок, ведемо комунікації з клієнтами. Маємо гарні приклади, коли людина приїздить на АЗК, викидає батарейки і лише потім іде заправлятися. Або купує лише каву й також викидає батарейки.
Про еко-місію компанії
У кожній своїй активності ми намагаємося навчити клієнтів, що бути екологічним – це легко. Компанія вбачає певну навчально-освітню місію розповісти клієнтові про це: ми робимо це самі та пропонуємо робити це вам. Візьміть не пластикове горнятко, а бамбукове, викиньте сміття до правильного сортувального баку, здайте батарейки на утилізацію, а не викиньте до звичайного сміття, і вони гарантовано поїдуть на завод, де будуть перероблені в правильний спосіб. Таким чином ми даємо клієнтові можливість доторкнутися до наших еко-ініціатив і без зайвих складнощів стати еко-відповідальним.
Про основні складнощі та виклики
Сьогодні ринок еко-послуг в Україні дуже вузький – немає масштабних підрядників, виробництво еко-товарів досить обмежене та наддороге. Наразі великим компаніям допомагають стартапи, яких одиниці в кожному напрямку.
Нагадаємо, раніше українська реперка alyona alyonaрозповіла «Імпульсу» про свої еко-погляди, про малі кроки до екосвідомості та про необхідність дбати про завтрашній день уже сьогодні.
Про те, наскільки рятує ситуацію сортування побутового сміття громадянами та про багато іншого в цій сфері, «Імпульс» продовжить розповідати в низці матеріалів, що виходитимуть у межах спеціального проекту «Планета сміття».
