Олександр Бондаренко, директор Бюро інвестиційних програм, розповів про успіхи України в справі залучення іноземних інвестицій, про стимули для їхнього збільшення та про потенціал української економіки. По це йшлося на конференції «Підсумки 2021/Прогнози 2022», яку організувала експертно-комунікаційна група «Імпульс».
Про інвестиційний клімат в Україні
За 30 років Україна зуміла залучити $44 млрд прямих іноземних інвестицій. Це всі гроші, які були вкладені в Україну всіма міжнародними партнерами: США, Європою, Росією, Кіпром, Сейшелами, Нідерландами тощо, включаючи офшори. Для порівняння: за ці самі 30 років Польща зібрала $300 млрд прямих іноземних інвестицій, тобто вони виконали своє домашнє завдання в 7 разів краще, ніж ми. Якщо рахувати на душу населення, а в Польщі воно завжди було меншим приблизно на 10 млн людей, то розрив в обсязі прямих іноземних інвестицій стає ще більшим.
Окрім того, ще з 2018 року Україна має міжнародний кредитний рейтинг В, що є досить невисоким показником для іноземних інвесторів – вони із застереженнями дивляться на наш економічний режим. Тож не доводяться говорити про те, що у нас в Україні інвестиційний рай.
Про те, чого не вистачає для залучення іноземних інвесторів
По-перше, потрібна економічна безпека. Її не вистачає як в законодавчому, так і в економічному полі. Простими словами, інвестори не впевнені, що їхні гроші повернуться їм назад.
По-друге, необхідна якісна судова система. Це пов’язано з економічною безпекою – як у разі чого можна буде повернути собі інвестиції.
По-третє, мають бути податкові пільги. Україна конкурує з Польщею, Німеччиною, Сінгапуром і низкою інших країн за можливість розміщення того чи іншого підприємства. Але нам немає чого запропонувати в сенсі позитивної податкової стимуляції іноземних інвесторів. Маю гарний приклад. Україна зібрала $44 млрд прямих іноземних інвестицій за 30 років, а маленький Сінгапур з населенням 5,5 млн людей за ковідний 2020 рік отримав $90,5 млрд прямих іноземних інвестицій.
Про потенціал української економіки
Зважаючи на поточну ситуацію та низку факторів, я вважаю, що найближчими роками економіка України зростати не буде, тому що нам не вистачає палива у вигляді інвестицій. Тож не треба себе бавити ілюзіями. Всередині України зараз мало грошей, тож треба брати їх ззовні, як це зробила Польща, яка щорічно залучає $10-12 млрд: це нові виробництва, нові економічні зони тощо.
Цього року зростання ВВП в Україні складе приблизно 3,5% — це катастрофічно мало. Нам треба 5-7% зростання ВВП щороку, щоб хоча б трішки наздоганяти Польщу протягом наступних 20 років.
Про локалізацію виробництва
Законопроект про локалізацію у разі його остаточного ухвалення допоможе залучити до України додаткові інвестиції в промисловість, які потрібні країні для інтенсивного розвитку. Потрібно залучати до країни будь-які вкладення та проекти, які тільки можна залучити. Закон про локалізацію може стимулювати інвестиції. Але він стосується обмеженої кількості товарів, тому сферу його застосування слід розширювати.
Про шанси України на інвестиційному ринку
Над питанням економічного стрибка України має спільно працювати група спеціалістів: економістів, аналітиків, науковців, підприємців. Щоб покращити наші шанси, потрібно розуміти та розвивати три речі.
- Використовуючи наші переваги, такі як інтелектуальний капітал (інженерні, математичні таланти українців), треба вкладатися в інноваційні хаби – при університетах, системних великих підприємствах тощо. Останніми роками списки найбагатших людей України поповнилися власниками IT-бізнесів. Хотілося б, щоб їх ставало дедалі більше, тоді структурно зміниться українська економіка, не буде сировинних підприємств, а буде міжнародне партнерство з великою доданою вартістю.
- У зв’язку з енергетичною кризою та постійними коливаннями цін на пальне є можливість і необхідність створювати підприємства «зеленої» енергетики, зокрема, «зеленого» водню. Для цього в Україні є всі ресурсі: й інтелектуальні, й природні.
- ESG (Environmental, Social and Corporate Governance) – екологічне, соціальне та корпоративне управління. Це зараз світовий тренд, якого намагається дотримуватися весь світ, але для цього потрібно змінити свідомість наших підприємців. Однак використовуючи наші сильні сторони, розвиваючи сферу IT, біотехнології, інфраструктуру, ми можемо стати східноєвропейським хабом.
Нагадаємо, у рамках проекту «Підсумки 2021» керівник із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації Мстислав Банік розповів про роботу над проектом Дія у 2021 році, досягнення України у сфері цифровізації та електронні послуги, які сьогодні отримують українці.
Експертно-комунікаційна група «Імпульс» створена в 2011 році. З 2018 року спільно з провідними експертами готує секторальні дослідження та підсумки року.
