A.P. Møller — Mærsk A/S – данська судноплавна та логістична компанія, що займається морськими та наземними вантажними перевезеннями, а також супутніми послугами, такими як управління ланцюгами поставок та портовими операціями.
Штаб-квартира компанії знаходиться в Копенгагені (Данія) з дочірніми компаніями та офісами в більш ніж 130 країнах і близько 100 000 співробітників по всьому світу.
Maersk постійно впроваджує інновації та шукає найкращі рішення для розвитку. Досвід та кейси Maersk цікаві для інших компаній, а спікерів завжди чекають на найбільших конференціях світу. У Данії кажуть, що працювати в Maersk – це мати «щасливий квиток». В українському бізнес-середовищі компанія також відома як надійний і потужний логістичний оператор.
Мені хотілося розповісти українській аудиторії про бачення та підхід Maersk. Ми зустрічалися в Копенгагені на технологічній конференції TechBBQ з Сіддхартха Кулкарні (Siddhartha Kulkarni), технічним директором Maersk, і говорили про деякі аспекти роботи технологічної команди Maersk.
Сіддхартха, яка Ваша особиста історія? Як довго Ви працюєте в Maersk і що є основною причиною Вашої роботи в цій компанії?
Я працюю в Maersk близько 6 років. Але моя історія з компанією набагато довша. До цього я займався консалтингом, і ми консультували великі судноплавні, логістичні та транспортні компанії, і Maersk була однією з них. Вперше я прийшов в офіс Maersk майже 14 років тому, і з тих пір я постійно працював над різними програмами трансформації. І згодом приєднався до Maersk 6 років тому. Я знаю Maersk як ззовні, як підрядник, так і зсередини. Можу з упевненістю сказати, що Maersk – одна з найкращих організацій для роботи, незалежно від того, чи ви працюєте в галузі технологій, чи ви є виконавцем основного бізнесу, чи маєте пристрасть до створення продуктів. Я отримую величезне задоволення від моєї подорожі разом з командою Maersk.
Що ви думаєте про баланс між творчою частиною роботи та довгою бюрократією? Адже великі компанії зазвичай витрачають досить багато часу на затвердження, погодження документів і рішень.
Я б не назвав це бюрократією, але є різниця між маленьким стартапом і великим підприємством, де процеси та управління налагоджені таким чином, щоб забезпечити створення реальної цінності та усунути марнотратство. Хороша сторона Maersk полягає в тому, що, незважаючи на те, що у нас є процеси та управління, ми так само гнучкі, щоб швидше втілювати інноваційні ідеї в життя, і це робить нас особливими. У сфері судноплавства та логістики існують правила, яких слід дотримуватися, і на карту поставлена безпека, і ми гарантуємо, що управління допомагає нам бути правильними з першої спроби.
Наша трансформація зосереджена на інноваційних нових продуктах для наших клієнтів, простоті взаємодії з нами за допомогою цифрових платформ самообслуговування та оптимізованого ландшафту ефективних активів, які є ниткою, що з’єднує світову торгівлю. Ми лідируємо в галузі завдяки клієнтоорієнтованим рішенням і пропонуємо нові продукти та послуги для наших клієнтів через органічні та неорганічні канали. Щодня ми отримуємо історії успіху з нашої передової лінії про те, як технології створюють нові можливості, що допомагають нашим клієнтам. Ми прислухаємося до голосу наших клієнтів і вдосконалюємо наші цифрові продукти та послуги, щоб покращити їх за дуже короткий час. Ми використовуємо хмарні технології, DevOPS та гнучкі практики, щоб бути швидкими та ефективними.
Також слід зазначити, що ми є організацією з великою кількістю активів, які переміщуються та розгортаються по всьому світу, а це означає, що якщо ми хочемо інвестувати в будь-яке рішення, яке покращує наші активи, нам потрібно знайти глобальне рішення, яке може працювати, скажімо, на морі, на суші, а іноді і в повітрі по всьому світу. Якщо ми ставимо IoT-пристрій на наші контейнери, а наші контейнери ходять по всьому світу, ми повинні переконатися, що рішення відповідає будь-яким нормам і законодавчим вимогам і в той же час є життєздатним у фінансовому плані. Якщо ми розгортаємо рішення на наших суднах, то потрібно враховувати власні та зафрахтовані судна, а їх у нас більше 700.
У сфері, в якій я працюю, яка більше пов’язана з активами, є певні часові рамки, необхідні для того, щоб втілити ідею, провести її швидке тестування і перевірку, а потім впровадити її по всьому світу. У Maersk ми заохочуємо бути сміливими, успішно тестувати ідеї, навіть зазнаючи невдач, вчитися і врешті-решт досягати успіху. Я б не сказав, що ми завжди були такими.
Скільки людей працює у вашій команді?
Наша технологічна структура побудована за стандартною для галузі операційною моделлю платформи. Існують бізнес-платформи та допоміжні платформи. Бізнес-платформи забезпечують цінність та результати і об’єднують власників технологій та бізнес-результатів. Допоміжні платформи зосереджені на створенні технологічної основи, необхідної для того, щоб багато бізнес-платформ могли отримувати вигоду від своєї діяльності. Ми є великою платформою, яка називається «Платформа Інтернету речей та автоматизації». Ця платформа налічує близько 270 осіб і має 4 стовпи — IoT, автоматизація, промислова інфраструктура та управління активами. Я очолюю напрямок «Управління активами», що забезпечує покращення управління нашими активами та надійність нашої діяльності.
У нашій команді є багато ключових інженерних можливостей, таких як інженери повного циклу, інженери з контролю якості, архітектори, UX-дизайнери, промислові інженери, фахівці з автоматизації, інженери з інфраструктури тощо. Ми розробляємо багато базових технологічних рішень та співпрацюємо з провідними постачальниками технологічних та інфраструктурних послуг, впроваджуючи найсучасніші технологічні рішення.
Тут, у головному офісі?
Наша команда розкидана по різних географічних регіонах. У нас є велика команда в Копенгагені, у нас є команди в Гаазі, у нас є команди в Індії, тобто ми розкидані по всьому світу.
У чому особливість данської культури праці? Чи легко до неї адаптуватися іноземним працівникам? Що б ви їм порадили?
Датська культура праці гарна тим, що вона дає багато свободи, забезпечує баланс між роботою та особистим життям. Коли ми збираємося разом як мультикультурна команда з таких країн, як Данія, Індія, Нідерланди, Іспанія, Великобританія, США і так далі, ми намагаємося асимілювати найкраще з кожної культури. Тут, у Данії, ми збираємося разом, говоримо спільною мовою і гарантуємо, що ніхто не відчуває себе осторонь. У нашій штаб-квартирі в Еспланадені працюють люди з більш ніж 80 національностей, які щодня ходять і працюють разом.
Ми дуже згуртована команда, і ми всі іноді докладаємо додаткових зусиль. Ви можете собі уявити, що якщо у вас така велика команда, і у вас є люди з різних часових поясів, зібрати їх на зустріч – це виклик, але ми співпрацюємо, і іноді ми «витягуємось», щоб встати рано вранці, іноді ми «витягуємось», щоб відповісти на дзвінок пізно ввечері, коли діти вже сплять. Але ми дбаємо один про одного, і нам усім подобається працювати разом. Привносити найкраще з кожної культури – це ключ до успіху, і повага один до одного полегшує це завдання.
У багатьох українських компаніях мета дуже важлива, мета понад усе. А процес, як ми йдемо до цієї мети, не завжди важливий. У Данії я бачу, що найважливіше – це командна робота і те, як команда досягає мети. Як щодо цього в Maersk?
Я думаю, що саме тут на перший план виходить управління талантами та залучення талантів. У нас дуже сильний процес залучення талантів. Йдеться не про те, що ми не чуємо точку зору людей, а про те, що ми залучаємо людей, які мають правильне мислення, мислення, спрямоване на співпрацю. Справа не в мені. Це про нас, це про команду, це про цінність, яку ми створюємо для організації. Це не просто слова, які ми використовуємо, щоб сказати, що справа не в мені, а в нас. У нас є процес управління талантами, який заохочує нас зосереджуватися на командних цілях, а не на особистих досягненнях та культурі героїв. Значна частина наших цілей зосереджена на тому, як ми, як команда, досягаємо амбіцій. Ми є командою, яка співпрацює, і це допомагає нам розподіляти відповідальність, працювати разом, щоб рухатися в одному напрямку, а також створювати та розвивати культуру перемоги разом, це нам дуже допомагає.
Чи є у вашій команді українці?
Так, у нас є один українець.
Лише один у такій великій команді?
Коли ми відкриваємо вакансії, вони завжди відкриті для всіх країн, всіх релігій, всіх рас. Ми дійсно віримо, що різноманітність може бути інклюзією. Це означає, що коли ми розміщуємо оголошення про вакансію, ми заохочуємо всіх подавати заявки, і ми завжди намагаємося залучити найкращу людину, яка підходить для цієї роботи. І так, поки що у нас працює один українець, але я сподіваюся, що їх буде більше!
Чи є якась обов’язкова для прочитання книга чи стаття для ІТ-спеціалістів?
Звичайне читання, яке я маю, складається з двох частин. Одна з них більше стосується технологічних статей. Я читаю багато статей з таких компаній, як Gartner, McKinsey і т.д., це допомагає мені бути в курсі того, як розвиваються технології і чого очікувати в короткостроковій і довгостроковій перспективі в майбутньому. Це певною мірою потреба в нашому просторі, де ми повинні тестувати, випробовувати нові технології, щоб зробити нас розумнішими та ефективнішими.
Що стосується книг та інших чудових статей і мудрих порад, то я намагаюся слідкувати і читати все, що допомагає мені вдосконалюватися як лідеру. Все, що допомагає мені ефективно працювати, покращувати комунікацію, вчитися і практикувати емпатію. Серед моїх улюблених книг – «7 звичок високоефективних людей» Стівена Кові, «Від хорошого до величного» Джима Коллінза тощо.
Я також читаю дітям з Індії, моєї рідної країни, казки на хінді. Для мене важливо, щоб діти теж хоч якоюсь мірою знайомилися. Діти вже вивчають англійську, датську та інші мови, ми намагаємося знайомити їх з літературою з Індії.
Алла Шоріна поспілкувалася з Сіддхартхою.
Ще більше ідей та смислів можна знайти у виступі Сіддхартхи Кулкарні тут:
Про те, як українські стартапи презентували свої напрацювання на TechBBQ ми писали тут.
Про те, як Асоціація українців Данії та «Бевар Україна» готувалася до війни і чим займалася в перші тижні після 24 лютого читайте в інтерв’ю голови Асоціації Андрія Кузьмуна.
Фоторепортаж Алли Шоріни з українських міст Буча та Ірпінь у вересні можна переглянути тут.
Текст інтерв‘ю англійською:
